Зроніть сльозу – бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс –
що мали зватись гордо – українці.
Згадайте нас – бо ми ж колись жили,
Зроніть сльозу і хай не гасне свічка.
Ми в цій землі житами проросли –
щоб голоду не знали люди вічно.
Сьогодні Україна відзначає свої найтрагічніші роковини Голодомору 1932-1933 років. Світова історія досі не знала такого жахливого винищення народу, яке на сьогодні з повним правом можна назвати геноцидом – злочином проти людства. 1933 рік – незагоєна рана України. Її народ нищили фізично і духовно, і навіть важко уявити, скільки сили йому знадобилося, щоб вижити, вистояти, не зникнути з лиця землі…
З метою виховання у дітей патріотизму, глибокого усвідомлення причин та наслідків геноциду українського народу, у зв’язку з Днем пам’яті жертв голодомору в Маслівській школі (директор Оксана Ковш) було проведено інформаційно-просвітницькі заходи.
Зранку всі учні школи вшанували пам’ять загиблих під час страшного Голодомору хвилиною мовчання. Класні керівники облаштували в класах куточки пам’яті та провели для учнів години спілкування «Схилімо голови», «Пекуча сльоза українського народу», «Ми пам’ятаємо», «Голодомор – біль душі і пам’ять серця». Діти переглянули відеоролики та документальні фільми “Голод 33-го. Моторошний фільм про трагедію”, «Голодний дух». Учні молодших класів створили пам’ятну аплікацію «Квітка незабудка» та взяли участь в акції «Я доїм шматочок хліба до кінця». Шкільний бібліотекар організувала виставку фотоматеріалів та публіцистичної літератури «І пам’яті свіча не згасне…».
Проведені в цей день заходи запам’ятались усім завдяки емоціям суму, жалю і співпереживання, які відчувалися у кожному слові та русі її учасників.